Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брехати. 1) Соврать. Можна і брехнути. Котл. Н. П. 358. 3) = гавкнути. Телята ревнули, собаки брехнули. ХС. ІІ. 195.
Вх... Cм. ух....
Гидолів, -лова, -ве Гидолів син. Ном. № 3567.
Засклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Вывести сводъ. 2) Запереть, замкнуть, заключить. 3) Закрыть плотно. Ми воду так засклепили (у водянці). Александров. у. 4) Окаменить, сдѣлать твердымъ. Засклепило, що не можна орати. Камен. у.
Капкач, -ча, м. Деревянная крышка къ котлу. О. 1862. V. Кухар. 38.
Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Наз'їзди́тися 2, -джу́ся, -д́ишся, гл. Съѣхаться многимъ. Желех.
Нама́мрати, -раю, -єш, гл. Нащупать. наманити. Cм. наманювати.
Параван, -ну, м. Ширмы.  
Туриця, -ці, ж. 1) Самка тура. Шейк. Вх. Пч. II. 5. Мил. 162. 2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Могил. у. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид. Черном. 3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія. Волч. у. (Лобод.). 4) Раст. a) Echinospermum lupulla. Мнж. 193. б) Xanthium strumarium. Лв. 102.