Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Городи́сько, -ка, с. = Городи́ще. Волынск. г.
Де́нний, -а, -е. Дневной. Нічна зозуля денну перекує. Ном. № 9088. Як освітить денним світом тії темпі ходи, тоді тілько буде користь із Жовтої води. К. Досв. 202. І зачули вони (Адам та Ева) голос Господа Бога, що ходив по саду денною прохолодою. Св. П. І. кн. Мус. ІІІ. 8.
Застіба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. застібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик. Сим. 230.
Ізв.. Cм. зв.
Нароска́зувати, -зую, -єш, гл. Наговорить, разсказать много. Наросказував міх, торбу і три оберемки. Ном. № 13045.
Посуконщина, -ни, ж. Сукно изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ.
Пошевка, -ки, ж. 1) Каждая изъ двухъ балокъ, лежащихъ въ основаніи крыши хаты вдоль восточной и западной стѣнъ. Kolb. І. 55. 2) = пошивка. Гн. II. 31.
Робачок, -чка, м. Ум. отъ робак.
Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Чуб. 1. 273. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Ном. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Мнж. 6. Ум. ро́зчинка.