Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Скот вигонила із города.
Джерґотня́, -ні́, ж. = Джерґіт. Жидівська джерґотня.
Зубцьований, -а, -е. Имѣющій зубчатый орнамента.
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Ум. зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість.
Пококати, -каю, -єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ).
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже.
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати».
Ставщина, -ни, ж. Арендная плата за ловлю рыбы въ прудѣ.
Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный.