Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить.
Відстановний, -а, -е. Отставной. Він відстановний москаль і з давніх москалів нема старішого над його.
Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ.
Дерни́ця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити.
Земля́, -лі́, ж. 1) Земля. Сирая земля, — ти ж мати моя. Будь багатий, як земля. Де проїдуть — земля горить, кров'ю підпливає. На тій землї ростиме инше древо. зе́млю роби́ти, управля́ти. Обрабатывать землю. Ой там будуть нашими костями землю управляти. уда́рити ли́хом об зе́млю. Забыть горе, оставить печалиться. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. 2) Земля, страна. Ги, земле турецька, віро бусурменська. Дума. Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. Встає шляхецькая земля. Виходила до його вся земля. 3) Земля, земной шаръ. На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. Ум. земе́лька, зе́мленька.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Ночлігувати, -гую, -єш, гл.
1) Ночевать, быть на ночлегѣ. Дико й сумно нам було в дорозі. Ще дикше й сумніше було ночлігувати.
2) Пасти ночью скотъ.
Повідлічувати, -чую, -єш, гл. Отсчитать (во множествѣ).
Роспаровувати, -вую, -єш, сов. в. роспарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Раздѣлять, раздѣлить пару, развести, разъединить. Як ми любились та півтора року, покіль не знали вороги збоку. Ой як узнали, то роспарували. На що маю роспаровувати коней: купуйте обох.
Таковий, -а, -е. Таковой, такой. Не прибрана, не готова — йди душа такова.