Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блихавити, -влю, -виш, гл. Тратить попусту время. Желех.
Гасило, -ла, с. Щипцы для гашенія свѣчей въ церкви. Аф. 357.
Дімо́к, -мка́, м. Ум. отъ дім.
Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту. О. 1862. І. 61.
Полохливо нар. Пугливо, робко.
Розчиняти, -няю, -єш, сов. в. розчини́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Отворять, отворить, растворять, растворить. Двері розчиняє. МВ. ІІ. 177. 2) Растворять, растворить, дѣлать, сдѣлать закваску для хлѣба. МУЕ. III. 34. Св. Л. 97. Гречаники розчиняла. Чуб. V. 1173. 3) Вскрывать, вынимать, вынуть внутренности. Стали розчинять рибу. Грин. І. 66.
Семинарія, -рії, ж. Семинарія.
Стрижак, -ка, м. 1) = стригун. 2) Названіе солдатъ изъ за коротко остриженной головы. Желех.
Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка.
Цірчок, -чка, м. = цвірку́н. Вх. Уг. 274.