Гучни́й, -а́, -е́. 1) Звонкій, громкій, звучный. З себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної. 2) Веселый, шумный. Їй забажалося життя світового, гучного. Гучне весілля справили.
Дзві́нка, -ки, ж. Бубновая масть въ картахъ. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везетъ.
Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє.
Запри́щити, -щу, -щиш, гл. Покрыть прыщами.
Обмірковувати, -вую, -єш, сов. в. обміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все.
Повій, -вою, м. Раст. a) Lycium Barbarum L. б) Polygonum dumetorum.
Пообносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и обнести, но во множествѣ.
Прохі́рство, -ва, с. Лукавство, хитрость, коварство. Як заховатися невинній (курці) од прохирства, моєї братії (лисиць) лихого здирства. Cм. еще тамъ же кн.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ.
Уверед, -ду, м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа.
