Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґа́нок, -нку, м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ. Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. К. Досв. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. Н. п. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: Ґа́нки. Підходимо до шинку, — на ґанках такого народу зібралося. Г. Барв. 67. Ум. Ґа́ночок, ґа́ночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. К. ЧР. 63.
За́мняток, -тку, м. = зам'ятня. Вх. Зн. 19.
Кишечка, -ки, ж. Ум. отъ кишка.  
Мудренець, -нця и мудрень, -ня, м. Раст. Larix decidua. Вх. Уг. 252. Вх. Лем. 436.
Пестунка, -ки, ж. Нянька. Угор. Ум. пестуночка. АД. І. 65, 66.
Планок, -нка, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ. Вас. 197.
Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Прудкий, -а́, -е́ Быстрый, скорый. Прудка річка. Прудка коза. Левиц. І. 92. Прудка дуже! за поріг не вийдеш, умреш. Шевч.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Стосуватися, -суюся, -єшся, гл. Относиться. Сі слова не до тії пісні стосуються. Мовчить, неначе до його і не стосується. Сквир. у.