Виганяти 2, -няю, -єш, сов. в. вигнати, -жену, -неш, гл.
1) Выгонять, выгнать, изгонять, изгнать. Вигнав Бог людей з раю. Син виганя з хати. Вигнала свиню з огорода.
2) Гнать, выгонять, выгнать. Молотить виганяє людей недобитих. Виганяє чумак сірі воли та на раннюю росу.
3) Вышибать, вышибить. Клин клином виганяй.
4) ви́гнало що, кого. Выросъ очень въ вышину. Вигнало того дуба так, що за всіх вищий. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало.
Гасло, -ла, с.
1) Сигналь, знакъ. Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. Узяв мушкет, вистрелив на гасло.
2) Лозунгъ, пароль.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Гущиня́, -ні́, ж. = Гущавина.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Захи́рілий, -а, -е. Болѣзненный, захирѣвшій.
Лопітли́вий, -а, -е. Плохо, неразборчиво говорящій.
Посотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть сотникомъ.
Рівночасно нар. Одновременно.
Рукодільниця, -ці, ж. = рукодійниця.
