Дотліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дотлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала.
Камратисько, -ка, м. = камрат (ув.). А чекайте, камратиська, горілки нап'ємся.
Кожушина, -ни, ж. Тулупъ болѣе легкій. Ой загину, дівчино, загину, викинь мені вікном кожушину. То ви, діду Панасе, вмієте й кравцювати?.. Пошиєте ж мені кожушину, як прийде зіма.
Печатати, -таю, -єш, гл.
1) Прикладывать печать.
2) — труну. Закрывать, закрыть для погребенія гробъ. Cм. запечатувати 2.
Повисушувати, -шую, -єш, гл. Высушить (во множествѣ). Такий же вітер гарний: де була вода — скрізь повисушував. У такому то городі усю воду повисушував, так що тепер... носять її за 30 та 40 верст.
Порозчавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Сіва, -ви, ж.
1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою.
2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.
Сядати, -да́ю, -єш, гл. = сідати.
Телятище, -ща, с. ув. отъ теля. Єдно-м мала телятище, і то-м не загнала.
Чорнобрив, чорнобривий, -а, -е. Чернобровый. Чорнобрив, чорнобрив дрова рубає, а чорнобрива тріски збірає. чорнобрива. Кличка коровы. Ум. чорнобривенький.
