Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хранцуз

Хранцуз, -за, м. Французъ. Як творив Господь.... народи, зробив москалів, хранцузів, татар. Драг. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРАНЦУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРАНЦУЗ"
Відсіль, відсіля, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. Н. п. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. І. 106.
До́йка, -ки, ж. Мамка, кормилица въ Угорщинѣ. Вх. Уг. 236.
За́віть, -ті, ж. Проволока на задникѣ сапога.
Мошну́хи, -нух, м. мн. Раст. = мохунки.
Мули́тися 2, -лю́ся, -ли́шся, гл. Заносить иломъ.
Пелюшка, -ки, ж. Пеленка. Cм. пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. Ум. пелюшечка. Чуб. ІІІ. 378.
Передиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. передертися и передра́тися, -деруся, -решся, гл. Перерываться, перерваться, передираться, передраться.
Прислини мн. = паслін. Вх. Пч. І. 13.
Розділення, -ня, с. Раздѣленіе. Чи думаєте, що прийшов дати впокій на землі? Ні, глаголю вам, а розділення. Єв. Л. ХІІ. 51.
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи. К. ЧР. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРАНЦУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.