Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бечка, -ки, ж. = торок 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Грімни́й, -а́, -е́. Грозный, громовой. Звертається до козаків понуро і з грімкою мовою. Стор. МПр. 161.
Дзиґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прожужжать.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. Вх. Лем. 419. То ж сестриця з братом здалі розмовляла. Чуб. V. 928.
Крисачок, -чка, м. Ум. отъ крисак.
Назва́ний, -а, -е. 1) Названный. 2) Названный (о родственникѣ). Чужий отець, названий, чуже дитя клене-проклинає. Н. Дума. Прикликав названого сина свого. Г. Барв. 196. Названа родина. Свойственники, не кровные родственники. А як пристигла нещасна година, названа і кревна відреклась родина. Н. п. 3) Именованный (о числѣ). К. Грам. 112.
Оправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оправити, -влю, -виш, гл. 1) Оправлять, оправить, обдѣлывать, обдѣлать. Канев. у. Я її оправив під скло... і висить у мене в світлиці. Г. Барв. 9. 2) Приводить, привести въ порядокъ, починять, починить. Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ. Котл.
Проклясти, -ся. Cм. проклинати, -ся.
Тамади нар. = tуди. Вх. Лем. 472.
Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Котл. Н. П. 430. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки. Гол. І. 365.