Випитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. випитатися, -таюся, -єшся, гл. Разспрашивать, разспросить. Сидить хлопець коло дійки та й ся випитує.
Гривко́, -ка́, м. Имя собаки. Ве один пес Гривко. А Гривко аж двері гризе.
Кітва, -ви, ж. Якорь. Ум. кітвиця.
Куріп'я, -п'я́ти, с. Цыпленокъ. Ой погнала бабусенька куріп'ята пасти, сама сіла на припічку куделицю прясти. Ум. куріп'я́тко, куріп'я́точко.
Пекучий, -а, -е. Пекучий вітер. Сонце пекуче. Журба пекуча.
Підбріхувати, -хую, -єш, сов. в. підбрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать, помогать во враньѣ. Я буду починати брехати, а ти підбріхуй. Там-той брехав, а ти підбріхуєш.
Світом нар. На разевѣтѣ. Ой заболіла голівонька світом.
Сказати, -жу́, -жеш, гл.
1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш.
2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Сказав нагріти два казани.
3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина!
Сміхота, -ти, ж. = сміховина?
Чутнісько нар. Совершенно слышно, явственно слышно. .
