Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божатися, -жаюся, -єшся, гл. ? Божайся, Боже! Волынь.
Дари́ти, -рю́, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2.
Друбо́к, -бка́, м. = дрібок. Мені небагацько треба: соли друбок, хліба шматок та горілки чарка. Ном. № 12175. Ум. друбочок. Нема соли друбочка. Чуб. V. 496.
Жовні́р, -ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.
Лю́дство, -ва, с. соб. Люди. І все те людство навколішки стало.
Налихосло́вити, -влю, -виш, гл. Насквернословить, набранить.
Поковзати, -заю, -єш, гл. Сдѣлать гладкимъ, скользя по чему.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).
Смітниця, -ці, ж. 1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто. Чуб. III. 137. 2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув. Мнж. 14.
Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Грин. II. 227. Вклич брата в хату.