Братина, -ни, м. = братуха.
Галайкати, -каю, -єш, гл. Кричать; кричать и пѣть, мѣшая пѣніе съ крикомъ.
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Без підпалу й дрова не горять. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки.
Коршмиця, -ці, ж. = коршма. Піп каже: ідімо до божниці; а п'яниця каже: ідімо до коршмиці.
Нестатечний, -а, -е. 1) Не зажиточным, бѣдный.
2) Непостоянный, неположительный, легкомысленный, вѣтренный.
Ростоплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ростопитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Растапливаться, растопиться, расплавливаться, расплавиться. Комарі, боїться сонця, він каже: на сонці я ростоплюсь.
2) Растапливаться, растопиться (въ печи).
Скомезитися, -жуся, -зишся, гл. Закапризничать, заупрямиться. Чи він справді скомезився.
Співаночка, -ки, ж. Ум. отъ співанка.
Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця.
Шпаківня, -ні, ж.
1) Клѣтка для скворца, скворешница. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ.
2) Тюрма, казематъ.
