Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвести Cм. відводити.
Довгові́їй, -ві́я, -ві́є. Съ длинными рѣсницами.
Доте́пник, -ка, м. Способный мужчина, дока, молодецъ.
Зго́дний, -а, -е. = згідний.
Зла́года, -ди, ж. 1) Согласіе, миръ. Буде злагода, буде, кедь Марька добра буде. Гол. IV. 433. Спасибі Богу, живемо в злагоді. Харьк. 2) Устройство, приспособленіе. У нас уже така злагода, шо бодай би її! Ні виїхати в люди, ні виїхати за вороти. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. Пасх. вірша. КС. 1882. IV. 171. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли. Черк. у.
Промочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Промочить. Подай, каже, пане Остапе, хоч води уста промочити. Рудч. Ск. І. 64. Гей, як заплачу, весь лист промочу. Чуб. V. 755. В ту хаточку і дощик не промоче. Мил. 218.
Рівнява, -ви, ж. Равнина. Лубен. Черк. уу. З'являлись посеред степової рівняви. К. ХП. 65.
Сіпанина, -ни, ж. 1) Дерганіе. 2) Придирки административныя и судебныя; тяганіе по судамъ. Як половили злодіїв; що ліс крали, то така сіпанина була, що крий Боже, за тих 10 грабків. Канев. у.
Смертобойці, -ців, м. мн. Насмѣшливое названіе башмаковъ изъ цѣльной кожи (названы такъ, вѣроятно, потому, что въ нихъ легко падать). Сумск. у.