Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хижка

Хижка, -ки, ж. Ум. отъ хижа. 2)слимакова, слимача. Раковина улитки. Вх. Лем. 478.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЖКА"
Гу́цу́л, -ла, м. Гуцулъ, житель гуцульщини. Ном. № 4694.
Дудла́вий, дудли́вий, -а, -е. = дуплавий. Дудлаве дерево. Вх. Лем. 412.
Єги́пет, -пту, м. Египетъ.
Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних. Кв. II. 208.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Мотуша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. = метуши́тися. Було ще дуже рано, але вже народ став мотушаться. Новомоск. у.
Пасисто нар. Полосами. Висипав мак пасисто.
Підполуденча, -чати, с. Ѣда между обѣдом и полдникомъ. Вх. Лем. 449.
Урожденець, -нця, м. Уроженецъ. Волч. у.
Чиншовий, -а, -е. Чиншевой, оброчный. Чиншова земля. Чиншова шляхта. О. 1862. VII. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.