Бережак, -ка м. Прибрежный житель.
Буланий, -а, -е. Буланый. Сідлай коня вороного, а під себе ще буланого. Ум. буланенький.
Гавкун, -на, м. Лающее животное.
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Курява лягає. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота.
Перестрочувати, -чую, -єш, сов. в. перестрочи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Прострачивать, прострочить. Сами собі та дивуються, що у голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана.
2) = перетихати. Широкая та й улиця очеретом перестрочена.
Повередувати, -ду́ю, -єш, гл. Покапризничать, поприхотничать.
Рахкавка, -ки, ж. = раканя.
Сироїдка, -ки, ж.
1) Людоѣдка.
2) = сировоїдка.
Теплиня, -ні, ж. = теплінь. Повиходили обидва сусіди у садок, бач, на теплиню.