Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дряготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. Cм. дрягтіти.
Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.
Келієчка и келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Кругловидий, -а, -е. Круглолицый. Ном. № 13790. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. К. ЧР. 104., Ум. кругловиденький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня. МВ. ІІ. 83.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34.
Нявкнути, -кну, -неш, гл. Мяукнуть.
Ораз нар. = враз.
Очиська, очи́ськ, с. мн. Ув. отъ очі. Ті очиська чорні, ті бровища аж сині. Левиц. І. 441.
Ошелест, -сту, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Позаплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Расплодиться, завестись (во множествѣ).