Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилаз, -зу, м. Въ выраж.: нема вилазу. Невозможно вылѣзть. Тут і в посуху багнюка, що й вилазу нема. Св. Л. 293.
Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Вільно собаці і на владику брехати. Ном. № 5197. Красти вільно, та б’ють більно. Ном. № 11057. Не вільно. Нельзя.
Гру́здь, -дя́, м. Грибъ: груздь, Agaricus piperatus. Чуб. V. 1183.
Гузни́ця, -ці, ж. = Гузи́ця. Лохв. у. Ум. Гузни́чка. Лохв. у.
Картузний, -а, -е. = картузовий.
Мі́сячко, -ка, м. Ум. отъ місяць.
Нахилий, -а, -е. 1) Наклонный, покатый. 2) Сгорбленный, согнутый. 3) Склонный, податливый.
Обіхідливий, -а, -е. Обходительный. Вона обіходлива з народом. Г. Барв. 132.
Перевисатися, -саюся, -єшся, сов. в. переви́снутися, -нуся, -нешся, гл. = перевисати, перевиснути. Перевислось намисто назад.
Тринди меж. Припѣвъ. Гол. III. 492.