Великдень, -кодня, м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. рахманський великдень. По народн. повѣрьямъ, свѣтлый праздникъ легендарныхъ людей рахмановъ, которые празднуютъ его въ тотъ день, когда доплывутъ къ нимъ пущенныя въ страстные четвергъ или субботу скорлупы пасхальныхъ яицъ, а это бываетъ на Преполовеніе. Русалчин Великдень. Четвергъ троицкихъ праздниковъ, когда, по повѣрью, празднуютъ русалки.
Гаптувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Вышивать золотомъ или серебромъ. Шовком шила, злотом гаптувала. 2) Иногда употребляется и въ значеніи просто вышивать. Нехай же шиють, шовком гаптують. 3) стежку гаптувати. Направлять путь. Треба ж роспитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.
Даре́мщина, -ни, ж. = Дарівщина.
Заходень, -дня, м. Пришлецъ. Під пальмами ховався мовчазливий, Скитавсь по кам'яній пустині одинокий, мов заходень, стратенець нещасливий, Серед чужих людей безлюдник боязливий.
Пошеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ ободрать шелуху съ зерна.
Прокаженний, -а, -е. Прокаженный. Приходить до його прокаженний.
Самостій, -то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis.
Сіножать, -ті, ж. и тя, м. Сѣнокосъ. Ой чия ж то сіножать да некошеная? Ой буду я ночувати на зеленім синожаті.
Стадарня, -ні, ж. Конюшня, стойло для лошадей. Зробив був пан огорожу і туди заганяли стада, шо ходили по дубині; звідтоді воно й зветься стадарня, хоч там стадарні нема.
Стрій, -рою, м. Костюмъ, нарядъ.