Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Гривка́стий, -а, -е = Гривастий. Го́луб гривка́стий = Гривак.
До́товп, -пу, м. Доступъ. до́товпу нема́є. За тѣснотой, давкой нельзя протиснуться, пробраться. А далі, далі, спасибі людям, як розвередувались та розібрались добре та пустили на всі заставки, так і дотовпу нема в пеклі.
Дя́чно нар. Охотно, съ радостью.
Кавук, -ка, м. Мѣшокъ.
Любу́сь, -ся, м. Милый, любимый (о мужчинѣ). Серце, дідусю любусю, води хорошенько бабусю.
Смовдь, -ди, ж. Раст. a) Peucedanum Oreoselinum. б) Peucedanum arenarium Valdst et Kit. Кріпкий як смовдь.
Трохи нар. Мало, немного. Трохи, як комарь наплакав. Може серце хоч трохи спочине. тро́хи не. Чуть не, едва не. Побачила джигуна, трохи я не вмерла. Водою чорт зна як крутило, що трохи всіх не потопило. трохи-тро́хи не. Чуть-чуть не. Сам трохи-трохи не пропав. Ум. тро́шки, тро́шечки.
Ущедряти, -ряю, -єш, гл. Щедро надѣлять, осыпать. Я добром та благом ущедряв твоїх спасенних.
Хвоїна, -ни, ж. = хвоя. Ум. хвоїнка.
