Вислуженька, -ки, ж. Ум. отъ вислуга.
Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Горла́нка, -ки, ж. = Горло.
Гузи́ця, -ці, ж. Задница.
Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків.
Заставщи́на, -ни, ж. Отданное въ залогъ, заложенное. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти.
Кавувати, -вую, -єш, гл. Распивать кофе.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку.
Смотріти, -рю́, -ри́ш, гл. = гледіти. Смотри кінця кожній справі.
Ціпок, -пка, м.
1) Палка, трость, посохъ. На плечах торбина, в руці ціпок, а на другій заснула дитина. Ціпком все землю колупав.
2) Хворостина, прутъ.
3) = ши́нка 2.
4) = шофта.
5) Въ оборо́зі (см). тоже, что и бильце. (Cм. бильце 10).
6) = шабе́ль. Ум. ціпо́чок.
