Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витупкати, -каю, -єш, гл. 1) = витупати 2. 2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.
Досто́тній, -я, -є. Точь въ точь, совершенно похожій.
Запомага́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запомогти́, -мо́жу, -жеш, гл. Помогать, помочь, поддерживать, поддержать, давать, дать помощь. Я запоміг їх худобою, землею. Н. Вол. у. Запомагав зубожене козацтво. К. ЦН. 173. Вони мене не запоможуть. Ном. № .
Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Рудч. Ск. І. 37. Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. Ном. № 1811. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! МВ. (О. 1862. III. 56). Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже... Г. Бар. 106.
Коби Cм. коб.
Кремінчик, -ка, м. Ум. отъ кре́мінь.
Перекроїти Cм. перекроювати.
Повидурювати, -рюю, -єш, гл. Выманить обманомъ (многое, у многихъ).
Схлюпнути, -пну, -неш, гл. Пошатнувъ сосудъ, расплескать немного.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія. Шейк.