Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла. Посл.
Зупин, -ну, м. Удержъ. Гуля собі, — нема йому на світі зупину. О. 1862. VIII. 54. Зупину не було її ході крівавій. К. Псал. 181.
Левиндовий, -а, -е. Изъ лавенды. (Панна) плете вінки левиндові на тісовім столі. Гол. І. 81.
Перепелонько, -ка, м. Ум. отъ перепел.
Підперізок, -зка, м. = підперіз.
Смородина, -ни, ж. 1) Черная смородина, Ribes nigrum. Калину ламаю, смородину ріжу. Чуб. V. 85. 2) Смородина. Хороводная весенняя дѣвичья пѣсня.
Трої числ. = троє. Трої гостейки. Гол. 11. 8.
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику. Желех.
Чортище, -ща, м. Ув. отъ чорт. КС. 1882. IV. 170.