Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балування, -ня, с. Препровожденіе времени въ балахъ, пиршество. Чуб. ІІІ. 5.
Завива́ння I, -ня, с. 1) Завиваніе, свиваніе. 2) Обмотываніе, обертываніе. 3) = завивайло. Глянь на поріг, діво, несуть твоє дім: білеє завивання, вішне покривання. Свад. п. Грин. ІІІ. 488. Ой твій братець із віком іде і біле завивання у віці несе. Мет. 208. Ум. завива́ннячко. Грин. III. 435.
Колачиння, -ня, с. = колачини. У тиждень було у нас колачиння. Федьк.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Пробіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. пробра́тися, -беруся, -ре́шся, гл. Пробираться, пробраться. Довго того росказувати, як наша сердешна Оксана з своїм Митриком пробіралась через усі міста до свого села. Кв.
Проскубти, -бу, -бе́ш, гл. Прощипать, выщипать немного (перья, волосы, шерсть).
Сировоїдка, -ки, ж. Раст. Agaricus ruber. Вх. Пч. II. 28.
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Чуб. II. 90. Сорока скрекоче — гості будуть. Ном. № 11793. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята. К. Дз. 141.
Чиколодок, -дка, чи́колонок, -нка, м. = чиколоток. Желех.
Швандяти, -дяю, -єш, гл. = швендяти.