Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гебель

Гебель, -бля, м. = гембель. Після гебля сокирою. Ном. № 6396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕБЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕБЕЛЬ"
Бростур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Лем. 394.
Відстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відстановити, -влю, -виш, гл. Удалять, удалить, отстранить. Оце тільки від грудей одлучать, так уже воно від діда й нікуди, — спить із їм укупі, поки друге підросте; тільки невістка одлучить, дід уже більшенького від себе відстановить, а другого бере. Г. Барв. 130.
Заходыты 2, -джу, -дышъ, гл. 1) Начать ходить, приняться ходить, заходить. Вставь и заходывъ по хати. ходоромъ заходыты. Задрожать, задвигаться. Въ його земля ажъ ходоромъ заходить, И задрижять йіи стовпы-пидпоры. К. Іов. 2) Обносить. Нови чоботи треба заходити по сухому.
На́йство, -ва, с. Напасть? Встрѣчается въ заговорѣ, произносимомъ, когда идти на судъ: «Вовчими зубами одгризуся, ведмежою силою одборюся, — я цього найства нічого не боюся». Чуб. I. 95.
Німота, -ти, ж. 1) Нѣмота. Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить. Мир. Пов. І. 131. 2) соб. Нѣмые. 3) соб. Нѣмцы. Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою. Шевч. 130.
Поконвічний, -а, -е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88.
Постолець, -льця́, посте́лик, -ка, м. Ум. отъ постіл.
Сівба, -би, ж. Сѣяніе. Гн. і. 78.
Трибулька, -ки, ж. = требулька. ЗЮЗО. І. 111.
Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕБЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.