Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харкати

Харкати, -каю, -єш, гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРКАТИ"
Боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. І. 17. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Зостатися. Cм. зоставатися.
Мул I, -лу, м. 1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. Шевч. 58. 2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився. КС. 1882. IV. 170.
Накрапля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Дѣлать крапинки. Шовком вишивати, злотом накрапляти. Голов. І. 158.
Носяка, -ки, м. Ув. отъ ніс.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Пообривати, -ва́ю, -єш, гл. Оборвать (во множествѣ). Вишні вже пообривали, а сливи ще й не починали. Черниг. у.
Присвічувати, -чую, -єш, сов. в. присвітити, свічу, -тиш, гл. Освѣщать, освѣтить какой либо предметъ, кому либо при дѣйствіяхъ его. Св. Л. 119. Присвіти лишень мені, — голку впустила. Харьк. Присвічуй, Боже, мені з неба! К. Псал. 8.
Рінявий, ріняний, -а, -е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемь. Річечка рінява. Гол. II. 554.
Шкарлубина, -ни, ж. = шкалубина. О. 1862. VIII. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.