Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

характерник

Характерник, -ка, м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРАКТЕРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРАКТЕРНИК"
Виходець, -дця, м. Выходецъ. Котл. Ен. І. То не жива людина, то виходець з того світу. Мир. Пов. І. 121.
Говір, -вору, м. Говоръ. Почувся людський говір, крик. Левиц. І. 126.
З'єрети́чити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани. К. ПС. 91.
Наволічи́ гл. = наволокти. Желех.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. Желех.
Ободяритися, -рюся, -ришся, гл. Оправиться, окрѣпнуть. Кінь був плохий, та замучений, а тепер ободярився. Харьк.
Промаґлювати, -люю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время на каткѣ (бѣлье).
Псище, -ща, м. Ув. отъ пес. КС. 1882. IV. 170.
Фандоля, -лі, ж. = фанда 1. Фр. Пр. 74. Дав їй Бог долю, як фандолю. Даль плохую долю. Фр. Пр. 74.
Шнурівка, -ки, ж. 1) Сортъ табаку съ крупными листьями. Сумск. у. 2) = шнуровиці. Чому руса коса не зачесана, чому шнурівка не зашнурована. Чуб. III. 149. Взяла спідницю і шнурівку. Котл. Ен. І. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРАКТЕРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.