Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати.
Дзе́нькати, -каю, -єш, одн. в. дзе́нькнути, -ну, -неш, гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло.
Заска́блювати, -люю, -єш, сов. в. заска́би́ти, -блю, -биш, гл. Занозить.
Знущатися, -щаюся, -єшся, гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Слуги знущались із його.
Зстарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи.
Косарь, -ря́, м.
1) Косарь, косецъ. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Въ видѣ косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу касирі, непевний.
2) Насѣк. Фалангидъ, сѣнокосъ, Phalangium opilio.
3) Ножъ изъ обломка косы, употребляемый для бритья.
4) Созвѣздіе Оріонъ.
5) мн. Раст. Erodium cicutarium. Ум. косарик, косаричок. Мій синочку, мій косаричку!
На́го нар. Наго, голо.
Перепелиха, -хи, ж. Самка перепела. Плакала стара баба Грициха, мов перепелиха.
Поперемлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и перемліти, но во множествѣ.
Шабас, -су, м. = шабаш.
