Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цина

Цина, -ни, ж. Олово, цинкъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИНА"
Власність, -ности, ж. Собственность. Левиц. Пов. 320. Листи Шевченка тепер уже сталися власністю всеї рідкої землі, всеї слав'янщини. О. 1861. X. 3.
Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном. № 13612.
Ключниця, -ці, ж. Ключница.
Ляпо́тнява, -ви, ж. Хлопаніе, плесканіе. Така ляпотнява у тому млині. Лебед. у.
Облупуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. облупатися, -паюся, -єшся, гл. Объ обмазкѣ: отставъ, отпадать, отпасть. Стіна облупалася.
Перепитати Cм. перепитувати.
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте. Гол. II. 224.
Потрішки нар. Ум. отъ потроху.
Прохолонути Cм. прохолоняти.
Разуразній, -я, -є. Безпрерывный, безпрестанный. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.