Говіти, -ві́ю, -єш, гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане.
Дотка́ти Cм. II. дотика́ти.
Зле́гка нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Ум. злеге́нька, злеге́сенька. Пригортає злегесенька.
Колосок, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає.
2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса.
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Cм. накіт.
Майни́й, -а, -е. Облиственный, богато покрытый листьями.
Одідичення, -ня, с. Наслѣдованіе.
Привідець, -дця и привідця, -ці, м. Руководитель; предводитель. Геть у полі у широкім татари ночують... Їх приводець по табору, мов пан який, ходить. Макогоненко до всеї біди привідця. Привідця був во всіх содомах.
Тайстронька, тайстрочка, отъ тайстра
Шулий, -а, -е. О волѣ: съ рогами внизъ.
