Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балу. Употребл. въ выраженіяхъ: балу-балу, галу-балу, тару та балу — болтать. Галу-балу, а свині в ріпі. Ном. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу. Фр. Пр. 21.
Викі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. ви́кінчити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу. Вх. Уг. 230.
Вимітальниця, -ці, ж. Выметальщица. Мил. 217.
Випорожнити, -ся. Cм. випорожняти, -ся.
Кращішати, -шаю, -єш, гл. = кращати.  
Криводушний, -а, -е. Несправедливый, безсовѣстный. Родились ви на світ зрадливі, з утроби вийшли криводушні. К. Псалт. 132.
Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки. Шух. І. 152.
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий. МВ. І. 44.
Полюбовниця, -ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею. Чуб. V. 91.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Посл. Колись і моя копійка не щербата була. Посл. 2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ. Харьк. 3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина. 4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць. Шевч. 342. 5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька. Грин. І. 241.