Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимочки, -чок, ж. мн. Спитой и высушенный чай. Рк. Левиц.
Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. МВ. ІІ. 203. Громадська Громадська справа. Громадський суд. О. 1861. X. 55. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Г. Барв. 351. Кулишъ. Повѣсти. I. 185. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав. Мет. 391.
Плужниця, -ці, ж. Родъ плуга: косуля. Сумск. у.
Попідважувати, -жую, -єш, гл. Поднять съ помощью рычага (во множествѣ).
Потемніти, -ні́ю, -єш, гл. Потемнѣть. Калино-малино, чого потемніла? Н. п.
Прястися, -ду́ся, -дешся, гл. Прясться. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Ном. № 1695. Чогось мені не прядеться. Мил. 94.
Сікнутися Cм. сікатися.
Спричинуватіти, -тію, -єш, гл. = спричи́нитися.
Уродити, -ся. Cм. урожати, -ся.
Щедро нар. Щедро; въ изобиліи. К. Псал. 296.