Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
Досвіткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть на до́світках.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Зафактува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Представить какъ фактъ, какъ доказанное фактами. Багацько зафактованого (в історії) тоді, з'явилось нам тепер легендованим. К. Досв. (1876). Заздалег. словце.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ. Черк. у.
Мазка́ 2, -ки, ж. Кровь. Черномор. Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів? Котл. Ен. II. 15. Вишептати від чорної мазки. Мнж. 152.
Накарпа́с, -су, м. Потасовка. Пішли кулачні накарпаси, в виски і в зуби стусани. Котл. Ен. V. 70. Дали рутульцям накарпас. Котл. Ен. V. 52.
Наража́тися, -жаюся, -єшся, гл. Нараджуватися. Ой там Михальок умивається, із своїм таточком наражається. Грин. III. 43.
Позахлюпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Як підемо по воду та як почнемо одна на одну хлюпати, позахлюпуємось так, що аж тече. Богодух. у.
Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно.