Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хайний

Хайний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЙНИЙ"
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Рудч. Ск. І. 169. Хоч не красне, але власне. Ном. № 9641. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Ґахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Франтить, наряжаться, прихорашиваться. Ном. № 11205. Ходила б біло, то кажуть: ґахується; ходила б чорно, то кажуть: лінується. Н. п.
Замакі́тритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться. Щоб тобі світ замакітривсь. Ном. № 3707. Так у його в голові замакітрилось і в очу позеленію й потемніло. Г. Барв. 514.
Обмолодь, -ді, ж. Молодые побѣги. Радом. у.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Раґеля, -лі, ж. Снарядъ для ловли раковъ, родъ небольшаго бредня. Екатер. г. Вѣдом. 1892, № 50.
Сорокатільник, -ка, сорокач, -ча, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Старанний, -а, -е. Старательный, заботливый.
Хліборобський, -а, -е. Земледѣльческій, хлѣбопашескій.
Чагарняк, -ку, м. = чагарник. ЗОЮР. II. 35. Рикання їх в чагарниках чувати. К. Іов. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.