Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хавтур

Хавтур, -ра, м. 1) Взятка. 2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Мкр. Н. 34. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. (Козелец. у.); отсюда (шуточно?): хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВТУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВТУР"
Живи́ло, -ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило. Рудч. Ск. II. 184.
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Половити, -влю, -виш, гл. Сметывать, сшивать на живую нитку. Шух. І. 153.
Попритужувати, -жую, -єш, гл. Придавить, притянуть жердями солому на крышѣ. Треба добрими притужинами попритужувати солому, а то зсунеться з криші. Волч. у.
Трух, -ха, м. Рысь, конская побѣжка. Кінь біжит у трух. Вх. Зн. 71.
Умірачка, -ки, ж. Моръ среди людей, смерть. Мнж. 177.
Усатий, вусатий, -а, -е. 1) Усатый, усастый. Хлопці вусатії і дівки косатії. Лукаш. 149. 2) Остистый. Усатий ячмінь. Ном. № 10163. 3) вусаті уставки. Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49.
Чергинькати, -каю, -єш, гл. Скрипѣть съ визгомъ (ножемъ о тарелку, желѣзомъ, черепкомъ и пр.). На стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав. Св. Л. 77.
Шиндувати, -ду́ю, -єш, гл. Обдирать, сдирать кожу, очищать отъ кожи. (К. II. Михальчукъ).
Штучка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАВТУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.