Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хаверя

Хаверя, -рі, ж. Вихрь, буря? Зашуміла хаверя з метелицею. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВЕРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВЕРЯ"
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Вередуха, -хи, ж. = вередійка. Уман. II. 8. Ум. вередушка. Аф. 313.
Вилабудати, -даю, -єш, гл. Съ трудомъ и медленно выискать, сдѣлать что нибудь, добиться чего нибудь. Треба б десь вилабудати якесь місце, де б можна забавлятись.
Ло́ба, -би, м. Волъ съ большимъ лбомъ и расходящимися рогами. КС. 1898. VII. 46.
Назара́нці нар. Ha разсвѣтѣ.
Подоорювати, -рюю, -єш, гл. Допахать (во множествѣ). Що було недооране в його, все подоорював.
Посклярувати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть стекольщикомъ.
Потропити, -плю, -пиш, гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє. Вх. Зн. 54.
Стрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Устромити, -ся. Cм. устромляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАВЕРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.