Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Наву́сся, -ся, с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні був рівен монахам довговусим. К. МБ. II. 132.
Наму́лити Cм. намулювати.
Опірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. опрати, оперу, -ре́ш, гл. = іі. обпірати, обіпрати. Туга зіма буде, а хто ж її (неньку) в тую пору опірати буде? Чуб. V. 726. Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опірала. Борз. у.
Підіплечка, -ки, ж. Подоплека.
Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Сквир. у. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Чуб. IV. 495. Ум. полюбо́вничок.
П'янюжка, -ки, об. = п'яничка. О. 1861. XI. Св. 71.
Речи, -чу, -чеш, гл. = ректи. Вх. За. 59.
Туйкання, -ня, с. Крикъ: туй-туй!
Уюн, -на, м. = в'юн. Мнж. 28.
Харсонський, -а, -е. Херсонскій. Шейк.