Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́гадка, -ки, ж. 1) = загад 3. Загадав мені мій миленький загадки в дорогу: їдна загадочка, — щоб вишита сорочка; друга загадочка, — щоб вишит синій мундир. Грин. III. 629. 2) Загадка. Така ваша загадка, що нема й розгадки. Ном. № 13055. 3) Раст. Erigeron canadensis L. ЗЮЗО. І. 121. Ум. за́гадонька, за́гадочка.
Запоря́д нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.
Заті́ва, -ви, ж. Затѣя.
Ли́шечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Позолотка, -ки, ж. Сусальное золото. Гол. Од. 60.
Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани. Ном. № 128.
Рожати, -жа́ю, -єш, гл. Раждать. Одна мати рожає, та не один обичай дає. Ном. № 7917.
Рябомизий, -а, -е. 1) О животномъ: съ черными пятнами на мордѣ. Рябомиза вівця. Мнж. 192. 2) Пестрый. На собі мав шаровари в клітку і жилетку якусь рябомизу. Св. Л. 303.
Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.