Досми́катися, -каюся, -єшся, гл. Додергаться.
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Знемощіти, -щію, -єш, гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє.
Кантабас, -су, м. Родъ опьяняющаго напитка. Як нап'ється кантабасу, стане нетверезий.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Накомпонува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Насочинять.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Поширшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться шире.
Умний, -а, -е. = розумний. Умні люде пішком ходять, а дурні їздять.
Цегелля, -ля, с. Щебень, куски битаго кирпича.