Варкий, -а, -е. Удобоваримый.
Витупцьовувати, -вую, -єш, гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює.
Вудити, -джу, -диш, гл. = надити рибу.
Гличка, -ки, ж.
1) Ум. отъ глиця.
2) Названіе тонкаго вола.
Голоднеча, -чі, ж. Время голоданія, голодовка. Зробив на світі він велику голоднечу: побив у полі хліб.
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище.
Пищати, -щу, -щи́ш, гл. Пищать. Пищить як каня.
Риги, -гів, м. мн.
1) Рыданіе.
2) Рвота.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька.
Часний, -а́, -е́ 1) О работѣ: зависящій отъ времени, въ которое наиболѣе удобно дѣлать, напр. копати канаву — часна робота, такъ какъ для совершенія ея необходима хорошая погода, въ дождь копать нельзя.
2) Своевременный (о родахъ). Часна дитина.
