Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене. Грин. II. 179.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Мурка́ч, -ча́, м. Баранъ. Н. Вол. у.
Нао́слаб, на-о́слабі, нар. Не натянуто, свободно. І ланцюг на-ослабі. Накиньте мені латочку на чобіт та наослаб, щоб натягаючи чобіт не теє. Лебед. у.
Покоїти, -ко́ю, -їш, гл. Покоить, лелѣять. Я тебе не покину довіку, буду тебе попоїти. Кв.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Попідсаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и підсадити, но во множествѣ.
Прилюдно нар. Открыто, публично. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить. Г. Барв. 305.
Слідком нар. Слѣдомъ, вслѣдъ. За ним слідком іде. Рудч. Ск. II. 84.
Трефити, -флю, -фиш, гл. Заплетать мелко волоса, чтобы были кудри. Шейк.