Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зако́нний, -а, -е. Законный. зако́нне сло́во, зако́нні ре́чі. Обрядовыя выраженія, обязательныя при народныхъ обрядахъ, напр. свадебныхъ. Говорили старости законні речі про куницю. Кв. І. 76. Поки староста се законне слово казав, Маруся у кімнаті все поклони била, щоб батько оддав її за Василя. Кв. І. 54.
Кулачник, -ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
Мохови́й, -а, -е. Моховой. мохова́ вода́. Болотная, тинистая вода. Ном. № 744.
Отаманський, -а, -е. Атаманскій. Левиц. Пов. 235.
Пупорізка, -ки, ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини. Драг. 49.  
Самосил, -ла, м. 1) Самовластитель. Цей губернатор в губерні самосил. Козел, v. 2) Раст. Teucrium chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 138.
Сіди-коса, ж. Возрастъ, когда сѣдѣютъ волосы. Сидітимеш до сіди-коси. Ном. № 8855.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки. Шейк.
Ухвалювати, -люю, -єш, сов. в. ухвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Восхвалять, восхвалить. Бог с'єтого не ухвалив. Шух. І. 215. 2) Находить, найти хорошимъ. Мені доброго молодецького коня купила, которого моя душа влюбила та ухвалила. КС. 1882. XII. 513.
Штельмах, -ха, м. = стельмах 1. Подольск. г.