Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Відхвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відхвати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Отскакивать, отскочить. Вона запалила свічку в хаті, а я тоді й одхвативсь од скрині, не вспів нічого і взяти. Екатер. у. Насилу Клим відхвативсь.
Гандзя, -зі, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора. О. 1861. IV. 156.
Ирстенин, -на, м. Христіанинъ. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів. Гн. II. 32.
Коротуха, -хи, ж. Малорослая женщина. Ум. коротушечка, коротушка. Ой жінко моя, коротушечко! Чи нічого повочерять. моя душечко? Чуб. V. 686.
Павучина, -ни, ж. = павутина. Гн. I. 99.
Побабистий, -а, -е. Покрытый морщинами.
Прохопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Проснуться. ЕЗ. V. 85. Дитя ся прохопило. Гол. І. 59. 2) Ошибиться, промахнуться. 3) Сказать то, чего не слѣдовало. Нехай Бог боронить! — прохопилась стара й сама не зоглядівшись. Левиц. І.
Стрицовий, -а, -е. Страусовый. Стрицове пірько. АД. І. 46.