Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фараґівча

Фараґівча, -чати, с. Топорикъ. Вх. Зн. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРАҐІВЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРАҐІВЧА"
Вантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать. Желех. Не годиться поганенький візок тяжким заліззям вантажити — не видержить.
Заму́лювати, -люю, -єш, сов. в. заму́лити, -лю, -лиш, гл. Заносить, занести иломъ.
Зги́бти, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.
Історія, -рії, ж. Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Круподерня, -ні, ж. Мельница для приготовленія крупы.
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Почоломкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Облобызаться. 2) Подать руки другъ другу въ знакъ привѣтствія. Рк. Левиц.
Сак, -ка, м. Рыболовный снарядъ: сакъ. Части его: конусообразный мѣшокъ изъ сѣти — саківно, острый конецъ его — ґоґовник, выше послѣдняго-ошийок, самая широкая часть — черево, само отвертіе — горло; при отверстіи мѣшокъ надѣтъ на деревянную дугу — дугу, концы душ удерживаетъ на извѣстномъ разстояніи веревка — попруга, на которую надѣта остальная часть края сѣти; отъ средины по́пруги и до ґоґо́вника черезъ дугу идетъ другая дуга — облук, который держитъ сѣть растянутой: деревянная палка, къ которой привязанъ сак, наз. держак. Шух. І. 224. сак до гоні́ння — сакъ, въ который вгоняютъ рыбу, вспугивая ее. Шух. І. 227. 228.  
Сікунка, -ки, ж. = сікавиця. Вх. Пч. II. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАРАҐІВЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.