Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фараґівча

Фараґівча, -чати, с. Топорикъ. Вх. Зн. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРАҐІВЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРАҐІВЧА"
Блощичник, -ка, м. = блощинник. Лв. 99.
Виливання, -ня, с. Выливаніе; изливаніе.
Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Крутнути, -ся. Cм. крутити, -ся.
Несогірший, -а, -е. = незгірший. Угор.
Переопалатч, -лаю, -єш, гл. 1) = перепалати 2, = опалати. Вх. Зн. 48. 2) Отколотить. Добре го переопалав. Вх. Зн. 48.
Пірити, -рю, -риш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40. 2) Бить, колотить. Грин. III. 446.
Скигління, -ня, с. Визгъ, жалобный визгъ. Скигління собаче. К. МБ. X. 11.
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло. Мир. Пов. II. 73.
Ширококрижий, -а, -е. Съ широкимъ задомъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАРАҐІВЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.