Вигладжувати, -джую, -єш, сов. в. вигладити, -джу, -диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, виглажує мені брови, цілує.
Згні́чувати, -чую, -єш, сов. в. згніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить. Оживає згнічений морозом, непозичений у німця, український розум. 2) — се́рце. Скрѣпя сердце. Все переймав, згнітивши серце, чого там його учено. К. Д. Серце. 18.
Крижаний, -а́, -е́ Ледяной.
Осігди нар. = завсігди.
Платва, -ви, ж.
1) Срубленный древесный стволъ въ 7 — 8 саж. длиной и 8 дюймовъ въ діаметрѣ съ тонкаго конца.
2) Балка, идущая параллельно сволоку вдоль хаты по стѣнѣ, — на ней укрѣплены стропила. Ум. платовка.
Полтавець, -вця, м. Житель Полтавской губерніи. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти.
Потерча, -чати, с. Дитя, умершее безъ крещенія. Потеб. III. 59. Ум. потерчатко.
Притичина, -ни, ж.
1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина.
2) Приключеніе. Коли б не було нам якої притичини.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? Нехай і так, нехай я гріх сподіяв.
Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому.
