Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гущавник

Гущавник, -ка, м. = Гущак. Вх. Зн. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВНИК"
Беззаконник, -ка, м. Беззаконникъ, преступникъ. Зараз же бумагу посилає, щоб беззаконника такого то схопить. Гліб.
Дру́женька, дру́жечка, -ки, ж. Ум. отъ дружка.
Закача́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Закатываться. Ясна зіронька закачається, мене матінка сподівається. Чуб. V. 747.
Зама́зати, -ся. Cм. замазувати, -ся.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Пестунка, -ки, ж. Нянька. Угор. Ум. пестуночка. АД. І. 65, 66.
Розсип I, -пу, м. 1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі. Новомоск. у. 2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки. МВ. І. 72.
Соколонько, -ка, соколочок, -чка, м. Ум. отъ сокіл.
Твердко нар. = твердо. Шейк.
Шабельтас, -са, м. Ремень, на которомъ носятъ саблю, портупея. Розв'язує царям їх шабельтаси. К. Іов. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЩАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.