Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гущавник

Гущавник, -ка, м. = Гущак. Вх. Зн. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЩАВНИК"
Затіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заті́ятися, -ті́юся, -єшся, гл. Затѣваться, затѣяться. Ніхто не сподівався і гадки не мав, що теє затівається. О. 1861. VII. 6.
Зрідка нар. Рѣдко, не часто, не густо. Ох і гаю мій, гаю, розсаджений зрідка. Чуб. V. 647.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив... Стор., Вуси.
Оббутися, -будуся, -дешся, гл. Привыкнуть, освоиться. Оббулась у хаті. Рк. Левиц.
Позавалювати, -люю, -єш, гл. Обрушить (во множествѣ).
Приколоти Cм. приколювати.
Рабунок, -нку, м. 1) Грабежъ. Ідуть турки на рабунки. Чуб. V. 1087. 2) Награбленное имущество, добыча. Як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись. К. Хм. 65.
Суслик, -ка, м. 1) Сусликъ. 2) Сортъ баранковъ. Ум. сусличок. Суслички-бублички. Мнж. 125.
Фокош, -ші, ж. = бункош. Гол. Од. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЩАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.