Виговор, -ру, м. = вимова 2.
Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють.
Деручки́й, -а́, -е́. Умѣющій ловко вскарабкиваться.
Дотяга́тися II, -га́юся, -єшся, гл. 1) Дотягаться, тянуть, тащить до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Тягав на собі важке та й дотягався, що тепер лежить. Він усе їх (гроші з гамана) тягав і дотягався, шо коло їх і вмер. 2) Дотаскаться.
Дрюка́рня, дрюко́ваний, дрюкува́ння, дрюкува́ти = друкарня, друкований, друкування, друкувати.
Ду́шно нар. Жарко, душно. Душно мені, — ходім, дочко, до ставка купатись. Ум. душненько.
Перебути, -ся. Cм. перебувати, -ся.
Погонець, -нця, м.
1) = погонич 2. Був в погонцях за Дунаєм.
2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.
Стоптувати, -тую, -єш, сов. в. стоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Стаптывать, стоптать. Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Черевички я стоптала. 2) Топтать, потоптать. Бодай же ти, милий, того не діждав, щоб ти мою чорвону китайку під ноги стоптав.
