Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дохнуть. Мороз — дуже старий чоловік; він Як дихне помалу, то й мороз не великий. Чуб. І. 32. 2) Повѣять. Ні вітер не дихне, і ніщо не колихнеться. Кв. II. 305.
Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. Чуб. V. 34. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. Маркев. 48. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає. Чуб. V. 578.
Змиг, -гу, м. Мигъ.
Мотови́ло, -ла, с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Вас. 201. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Части: палка — держівно, раздвоеніе — вилиці з ріжками (ріжки. Конст. у.), перекладина — вилок (перехрестя. Констан. у.). Шух. І. 150. Накупив веретен, нема мотовила. Чуб. 2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. КС. 1898. VII. 47. Ум. мотови́льце, мотови́лечко.
Ночівля I, -лі, ж. Ночлегъ.
Подухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. За другим разом ножик топлять у миску, потім ложку веретено і гребінку. Послі подухають на миску і кажуть:... Чуб. І. 114.
Познати Cм. познавати.
Промінистий, -а, -е. Лучистый; лучезарный.
Снопик, -ка, Ум. отъ сніп. снопо́к, -пка, снопо́чок, -чка, сно́понько, -ка, м. Ум. отъ сніп.
Туди нар. Туда. І сюди гаряче, і туди боляче. Посл. а я й не туди то! А мнѣ и невдомекъ.