Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Змогтися, -жуся, -жешся, гл. 1) Собраться съ силами. Я тебе доведу, голубко. Зможися, щоб іще гірше тобі не бут. МВ. (О. 1862. III. 43). Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирь. Ном. № 12026. Ух, і ззіла обух! коли б змогтись, та ще поволоктись — катав чоловік, маку дам. Ном. № 4841. 2) Устать, утомиться.
Крапелька, -ки, ж. Ум. отъ крапля.
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
На́вертом нар. пе́ршим на́вертом, дру́гим на́вертом и т.д. (зайти́, заї́хати). Въ первый разъ, во второй разъ и т. д. (зайти, заѣхать).
Окономша, -ші, ж. Жена эконома. Левиц. І. 430.
Переплисти Cм. перепливати.
Підвій, -вію, м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью). Канев. у.
Плямитися, -млюся, -мишся, гл. Пятнаться, пятниться.
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. Драг. 207. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину. Мир. ХРВ. 129. 2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері. Радом. у.
Чорноземля, -лі, ж. Черноземъ.