Дрімни́виці, -виць, ж. мн. = дрімливиці.
Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Червоне намисто в шинкарки зависло. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3) — на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста.
За́шпори, -рів, мн. Острая боль въ поверхности рукъ отъ мороза. Оце зашпори зайшли. Переносно: боль, страданія. Великі зашпори заганяло життя у серце Прісьці. Ще он зашпори не одійшли (після похорону), а тобі співи та жарти в голові.
Зломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Сломаться, сломиться. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Тризубець щоб тобі зломивсь.
Похожати, -жа́ю, -єш, гл. = походжати. По ринку він похожає. В дорогих шатах похожали.
Присканець, -нця, м. Родъ аладьи изъ сладкаго тѣста.
Роспужати, -жа́ю, -єш, гл. = роспудити. Да й він мені не звертав, вірні коні роспужав.
Хорустільник, -ка, м. = хорустіль.
Шеберхнути, -хну, -неш, гл. = шелеснути. Ніщо не шеберхне.
Шевлія, -лії, ж. = шавлія. Ум. шевлієнька, шевлієчка. Шевлієньку сажу.