Віддирати, -раю, -єш, сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають.
Звір I, зво́ру, м. Оврагъ, лощина, ложбина. Не навчила я ся корчима ходити, з звора воду пити, з торби хлібом жити, з торби хлібом жити, на камені спаті.
Остогиднути, -ну, -неш, гл. = остогидіти.
Позаслинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Заслюниться (о многихъ).
Ригачка, -ки, ж. Рвота.
Росколювати, -люю, -єш, сов. в. росколо́ти, -лю, -леш, гл. Раскалывать, расколоть.
Сімнадцятеро числ. соб. Семнадцать (штукъ). Сімнадцятеро дверей у тім ятері.
Спар, -ру, м.
1) = спека.
2) = садно.
Хорунженко, -ка, с. Сынъ хорунжаго. Брат її хорунженко.
Цегелля, -ля, с. Щебень, куски битаго кирпича.