Буцатися, -даюся, -єшся, сов. в. буцнутися, -нуся, -нешся, гл. Ударяться, удариться, столкнуться лбами. Буцнулись так. що аж в обидвох ґулі на лобах понабігали.
Дзвяк I, -ку, м. Металлическій звукъ.
Капама, -ми, ж. Родъ греческаго пирожнаго.
Кудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать. Магирку зцуплю, волосся кудлаю.
Невідничок, -чка, м. Ум. отъ не́відник.
Передрочитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ.
2) Перестать капризничать, бѣситься.
Поборець, -рця, м. = побірець.
Поратувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти, помочь. Поратівнику божий, поратуй мене!
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад.
2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила.
Скупитися 1, -плюся, -пишся, гл. Соединиться, собраться. Старшина.... скупилась тісно, плечем поуз плече.
