Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Відгал, -лу и відгаль, -лю, м. Остановка, отдыхъ, перерывъ. Петро без відгалу робить. Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. на відгалі. На досугѣ, во время отдыха. У вільну годину, на одгалі, як пани роз'їхались у гості, пішов мерщій до панотця. на овес нема й відгалу. На овесъ постоянный спросъ.
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля.
Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца.
Дя́ка, -ки, ж. 1) Благодарность. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. дя́ку віддава́ти. Приносить благодарность, благодарить. Пішов.... Богу дяку оддавати, що жив у ворога зоставсь. 2) Охота, желаніе. Як маш дяку, то зроб.
Жаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Пугаться, страшиться. Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові. Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь. Отце жахається, як жид Христа. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во снѣ. Зо сну жахається. І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався. Улюбився у дівчину, що й зо сну жахаюсь.
Зами́слитися, -слюся, -лишся, гл. Задуматься. Замислився козак, і йому досталось покрутити вуса.
Кайдани, -нів, м. мн. Кандалы, оковы, цѣпи, колодки. Возьміть Палія Семена та забийте в кайдани. Часто бо заковувано його в кайдани. . Ой дала ж, дала славним запорожцям та цариця заплати: ой понабивали на ноги кайдани, дали в руки лопати. Угору руки підіймали, кайданами забряжчали. Ум. кайданики, кайданочки. Кайданики на ноженьки, а скрипонька у рученьки. Ой будемо зімувати в Станіславі на риночку, в кайданочках, в залізочку.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Потиженно нар. Понедѣльно. Ціни не сказав, почому платитиме Трохимові, чи в день, чи потиженно.