Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веряйка, -ки, ж. Деревянный замокъ. Вх. Уг. 231.
Замочи́, -жу, -жеш, гл. = замогти. Може бис заміг ще одну ручку скосити. Вх. Зн. 19.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у. Левиц. Пов. 115.
Наса́лити, -лю, -лиш, гл. Насалить. Губи насалить. Ном. № 8791.
Околія, -лії, ж. = околиця 1. Крижан був такий, шо вся околія його лякалась. О. 1861. X. 26. Усю околію зібрать та й косить. Ном. 14020.
Окувати, окую́, -єш, гл. = обкувати. Окує воза, то на чудо. Чуб. І. 154.
Перекидький, -а, -е. = перекидистий. Волч. у. (Лобод.).
Позаслоняти, -ня́ю, -єш, гл. Заслонить, закрыть, завѣсить во многихъ мѣстахъ. Робили вони, позаслонявши вікна од двору. Левиц. І. 188.
Сплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Уничтожить. Були вівці, усі геть сплішив. Кременч. у.
Цуприкувати, -кую, -єш, гл. Тянуть, тащить, рвать. Желех.