Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упрядати

Упрядати, -даю, -єш, сов. в. упрясти, -ду, -деш, гл. 1) Впрядать, впрясть. 2) Напрядать часть.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПРЯДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПРЯДАТИ"
Берегуля, -лі, ж. = берегівка. Hirundo riparia. Вх. Пч. II. 12. Ум. берегулька.
Загорта́ти, -таю, -єш, сов. в. загорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. Чуб. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! О. 1862. IV. 36. Кладуть у яму і загортають землею. ХС. IV. 40.
Канапчик, -ка, м. Диванчикъ. Славненький такий канапчик. Лебед. у.
Ми́ти, -мию, -єш, гл. Мыть. Рука руку миє. Ном. № 7404.
Неїзджалий, -а, -е. Необъѣзженный. невыѣзженный. Дали йому коня неїзджалого. Чуб.
Неощадно нар. Не бережливо.
Орлан, -на, м. = орел. За ним шугнули козаки-орлани. К. МБ. II. 139.
Пестуватися, -туюся, -єшся, гл. Ласкать другъ друга. І ввесь день на тому пройшов, що все вони пестувалися. Кв.
Розстаруватися, -руюся, -єшся, гл. Приняться корчить изъ себя взрослаго человѣка, резонировать.
Упихати, -хаю, -єш, сов. в. упхати, -хаю, -єш и упхнути, -хну, -неш, гл. Вталкивать, втолкнуть, впихивать, впихнуть. Упхнула її в яму. ЗОЮР. II. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПРЯДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.