Будка, -ки, ж.
1) Ум. отъ буда.
2) Кладовая. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем.
3) Навѣсъ на столбахъ надъ гончарнымъ горномъ, досчатая крыша котораго раскрывается во время топки въ горнѣ.
1) Простой экипажъ съ верхомъ. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон: кобила їх везе кривая....
5) Костный остовъ спины птицы.
Гра́та, -ти, ж. и пр. = Ґрата и пр.
Ди́нячий, -а, -е. Дынный. Диняче бадилля. Динячі кабачки.
Дорожині́й нар. Ближе дорогой, болѣе по дорогѣ, съ руки. Я живу по цей бік села, так мені й дорожиній, як би й пайка по цей бік випала.
Зрубувати, -бую, -єш, сов. в. зрубати, -баю, -єш, гл. Срубывать, срубить. Кожне дерево зрубують. Зрубай, батеньку, високу яворину, збудуй, батеньку, широку домовину.
Клебанка, -ки, ж. = клебаня.
Невважний, -а, -е. Невнимательный.
Перестрижка, -ки, м. Ум. отъ перестрига.
Сояшниковий, -а, -е. = соняшниковий.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. 2) Въ топорці і келефі — самая палка.
