Бардичка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Білан, -на, м.
1) Блондинъ. Білан який з тебе, хлопче.
2) Названіе бѣлаго вола, собаки и пр.
3) Бѣлый хлѣбъ? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Ум. біланчик.
Висиджувати, -джую, -єш, сов. в. висидіти, -джу, -диш, гл.
1) Просиживать, просидѣть. Два місяці висадів в карантину.
2) Высидѣть. Сиділи три дні та й висиділи злидні.
3) Только сов. в. Усидѣть.
Го́ни, -гін, го́нів и го́ней, м. и ж. мн. Первоначально: длина вспаханнаго поля: вспаханный участокъ въ длину; а затѣмъ, мѣра поля и вообще пространства въ длину различной величины отъ 60 саж., и болѣе: до́брі го́ни — 120 саж., сере́дні — 80 саж., невели́кі — 60 саж. Въ Одесскомъ уѣздѣ до 160 саж. Орав нага переліг і потом обливався.... А гони гнав та й гнав, назад не озирався. Пішли вони по первому покосові до половини гін. Чия пшениця, що довгії гони? Це ж того козака, що чорнії брови. Пройшовши відсіль гонів двоє.... Прудко біжить та річка гоней із двадцять. Ум. Гінки́, гіночки́. Їдні гінки засіяв пшеницею.
Дучко́вий, -а, -е. — м'яч. Родъ игры въ мячъ, иначе: земляни́й м'яч, висо́кий дуб.
Підложниця, -ці, ж. Наложница.
Покій II, -ко́ю, м. Комната. Прошу, серце, до покою, потворимо з тобою. Та привели Бондарівну в покої високі. А пани все по покоях ходять. Ум. поно́їк, покійчик. За тим покойом є покійник.
Рання, -ня, с. = ранок. Ще від самого рання сестри виглядали Антося. що-рання = що ранку. Що-рання по сто палок давати.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх.
Тубілець, -льця, м. Туземецъ.
