Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґрос, -су, м. Стадо беременныхъ овецъ. О. 1862. V. Кух. 32, 37. У Манжуры: ґроси — беременныя овцы. Мнж. 182.
Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -ди́шся, гл. 1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів. 2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись). 4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты. 5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1518. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. К. Гр. Кв. XVI. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? О. 1862. X. 112. 6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. Камен. у. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363. ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. Св. Л. 69. 7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться... і завели спориться. Рудч. Ск. І. 196. Думав, от заведуться за ту віру, так ні... Стор. МПр. 44. Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3514. Як поп'ються горілки, то й заведуться биться. ЗОЮР. І. 110. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито. МВ. ІІ. 10.
Музи́чний, -а, -е. Музыкальный. Музичні вар'яції. Левиц. І. Музичний і читальний вечір. О. 1862. III. 26.
Нали́сник, -ка, м. 1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці — нестемнісінько, як налисники московські. Ном. № 457. 2) да́ти нали́сника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б'ють біду по висках! Пішла біда до мисника, і там дано налисника; пішла біда до груби, — і там дано у груди и т. д. КС. 1884. І. 28.
Наляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, пронзительно крича.
Ниций, -а, -е. Подлый, низкій, пошлый. Як ница собака, знишку рве. Ном. № 3039. Дітки мої! — каже тоненьким ницим голоском. К. ЧР. 262. Чортяці ницу душу продаєш. К. ПС. 85.
Поїзжанин, -на, м. Участвующій въ свадебномъ поѣздѣ, въ свад. процессіи. МУЕ. І III. 92. Як стануть поїзжане уже в молодої на дворі, то дружки... співають їм. О. 1862. IV. 27. А зза гори поїзжане на шлях виїзжають. Шевч. 455.
Полічення, -ня, с. Исчисленіе.
Проломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Проломиться.
Рознедужатися, -жаюся, -єшся, гл. Разболѣться. Рознедужався Павло мій. МВ. І. 8.