Гласити, -шу, -сиш, гл. Возглашать. Слава в вишніх Богу, ангели гласять.
Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить.
Куснути Cм. кусати.
Пайок, -йка, м. Ум. отъ пай.
Переговорити Cм. переговорити.
Підборідь I нар. Подъ подбородокъ. Овивають її (перемітку) попід бороду, підборідь.
Поденниця, -ці, ж. Поденщица. Ум. поде́нничка.
Сквира, -ри, ж. = шквиря. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира.
Утоплий, -а, -е. Утонувшій.
Ціп! II, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. 2) ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ.