Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бирів, -рова, м. Сельскій староста, сельскій судья. Угор. От бирова утікайте. Гол. ІІІ. 237.
Жва́ти, -жую́, -є́ш, гл. Жевать. Угор.
Моту́зник, -ка, м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ. Вх. Зн. 37.
Оскребки, -бок, ж. Выскребки. Із тіста булки покачали, а оскребки дітям віддали.
Платити, -чу́, -тиш, гл. Платить.
Повмірати, -раємо, -єте, гл. Перемереть, умереть (о многихъ). Всі чотирі повмірають. Чуб. V. 167. Уже старі повмірали обоє. Чуб. II. 429.
Пообкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обокрасть (многихъ). Він уже багато людей пообкрадав. Харьк. у.
Пооповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Извѣстить (многихъ).
Просвічений, -а, -е. Просвѣщенный; образованный. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим. Левиц. Пов. 175.
Середовий, -а́, -е́ 1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Екатер. у. (Залюб.). Сало середове. Либонь до сієї комори треба середовий ключ, бо вона запірається з середини. (Залюб.). 2) Средній. 3) Среднихъ лѣтъ.