Відгал, -лу и відгаль, -лю, м. Остановка, отдыхъ, перерывъ. Петро без відгалу робить. Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. на відгалі. На досугѣ, во время отдыха. У вільну годину, на одгалі, як пани роз'їхались у гості, пішов мерщій до панотця. на овес нема й відгалу. На овесъ постоянный спросъ.
Водосвяття, -тя, с. Освященіе воды.
Знаряддя, -дя, с. Орудіе. І Господь його ізбавить од ловецького знаряддя. Котляреський... був тільки знаряддям українського світогляду.
Пороскурювати, -рюю, -єш, гл. Раскурить (во множествѣ). Пахучії ладани пороскурювані.
Пук, -ка, м.
1) Пукъ. Пов'яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам.
2) Раст. Selinum carvifolia.
Рясота, -ти, ж. = ряснота. Там груші — рясота, аж гілля гнуть. Там рясота така, що гілля підперай. Обь одеждѣ: обиліе складокъ. Оце вже я спереду мало рясоти пустила, бо під хвартухом, а щоб іззаду рясніша була спідниця. Въ нижеслѣд. примѣрѣ: полнота. Молодик, молодик, тобі вповні, мені на здоров'ї, тобі рясота, мені красота.
Сількісь, сількось, нар. Ладно, все равно, согласенъ. Та вже сількось, нехай бють. Та сількось, каже, мені, однаково тягать той год.
Топило, -ла, с. Мѣсто, куда стекаетъ весенняя вода и гдѣ она застаивается. На топилі нічого не росте.
Хураж, -жу, м. Фуражъ, продовольствіе. Як їдеш у Сураж, то й бери свій хураж.
Чімкати, -каю, -єш, гл. Отдѣлять болѣе длинныя волокна овечьей шерсти.
