Апте́карство, -ва, с. Аптекарское искусство, фармація.
Дзюбо́к, -бка́, м. 1) Ум. отъ дзюб. 2) Cм. Ґельґів.
Іменини, -ни́н, ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького.
Накпи́тися, -кплюся, -пи́шся, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила.
Отаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть атаманомъ. Мій дід десять год отаманував у Січі. Над сільським людом з його волі отаманує.
Послабити, -блю, -биш, гл. Ослабить. Жарив ті казани, а там були грішні душі. Раз ті душі його і просять: «не жарь нас»... Він трохи і послабив огонь.
Репати, -паю, -єш, гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Щоб дійки не репались (у корови).
Росхворітися, -ріюся, -єшся, гл. Расхвораться. Вона стогне, наче росхворілась.
Ув'язка, -ки, ж. Завязка къ мѣшку.
Уздечка, -ки, ж. = вуздечка. Та ж уздечка що на коня, що на кобилу.