Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зяти, зя́ю, -єш, гл. = зяяти. Вх. Лем. 421.
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
Нага́вкати, -каю, -єш, гл. Налаять.
Осетер, -тра, м. Осетръ. Рудч. Ск. II. 172. Браун. 31.
Полоняник, -ка, м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полонинах. Вх. Пч. II. 7.
Поскладатися, -даємося, -єтеся, гл. 1) Сложиться (во множествѣ). 2) Уложиться (о многихъ).
Промучитися, -чуся, -чишся, гл. Промучиться. Місяців зо три промучилась бідна дитина, та таки й умерла. Харьк.
Сідлати, -ла́ю, -єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного. Мет. 75.
Скам'янити, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Там така баба-яга, шо хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить. Мнж. 33. Переносно: привести въ оцѣпенѣніе. Cм. скаменити.
Стордзом нар. Острымъ концемъ вверхъ. Угор.