Брусований, -а, -е. 1) О деревѣ: обтесанный на четыре грани.
2) Сдѣланный изъ четырехгранныхъ бревенъ. Брусована хата.
Же, сз. Же. Употребляется послѣ предыдущей согласной и й. Та й дурний же який ти, пане брате. Cм. Ж. 2) = Що. Добре того страшить, же ся боїть. . Та таки́ а ні́ же. Положительно ничего, нисколько.
Низько нар. Низко. Ум. низенько, низьке́нько. Сонце низенько, вечір близенько.
Осідатися, -даюся, -єшся, сов. в. осістися, -ся́дуся, -дешся, гл.
1) Садиться, сѣсть.
2) Осаждаться, осѣсть.
3) Поселяться, поселиться.
4) Успокаиваться, успокоиться, умѣрить свой пылъ. Постаріється, то й осядеться трохи.
Передняк, -ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. 2) Знатный, передовой человѣкъ.
Поганець, -нця, м.
1) Гадкій человѣкъ, мерзавецъ. Чи бач! ще і базікать стало... такого ще поганця не бувало. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється... а над нею, молодою, поганець сміється.
2) Язычникъ.
Ржання, -ня́, с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням.
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Творців, -цева, -ве Принадлежащій творцу.
Чмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Проказить, шалить. Опівночі приходять парубки і лякають дівчат, перебравшися.... Дореготавшися, хлопці годі чмутувати, скидають видумки свої і в рядок сідають за стіл. Въ слѣдующ. стихахъ Макаровскаго въ значеніи: ухаживать за кѣмъ, утѣшать? Или просто: шутить? Ся голубонька тряслася, рученьки ламала.... Доня й милого забула, стогне та голосить. Говорила б, так же мови у обох немає, ледві дишуть, мов не чують, голос замірає; но Тарас — козак бувалий: взявши Харитину, чмутував; умів розважить матір і дитину.
