Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Везерунок, -нка, м. Виньетка. Зроблю маленьку книжечку; хрестами і везерунками з квітками кругом листочки обведу. Шевч. 376.
Гарник, -ка, м. Работникъ при возахъ. Левч. 135.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Засябрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Стать въ сосѣдскія, товарищескія отношенія. З сусідою, охтирським крамарем, вони засябрували. О. 1862. IX. 70.
Лобо́дочка, -ки, ж. Ум. отъ лобода.
Піснякати, -каю, -єш, гл. = пісникати. Я п'ятницю перед великоднем піснякала. Лебед. у.
Плечистий, -а, -е. = плечастий.
Скурвай, -вая́, м. = скурвий син.
Судити, -джу́, -диш, гл. 1) Судить. Люде горді, неправедні, своїм судом судять. Шевч. Бог судить не так, як люде. Ном. № 34. 2) Осуждать, пересуживать. ЗОЮР. І. 52. Судять же нас люде. Мет. 78. Чом ти до мене звечора не вийшла? Ой як же мені, серце, звечора виходити? Як угледять вороженьки, то будуть судити. Ой нехай же судять, як розуміють: прийде тая годинонька, вони й поніміють. Н. п. 3) Опредѣлять, назначать. Грин. III. 204. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Чуб. III. 246. Не судив мені Бог, кого я любила. Уман. у.
Токарів, -рева, -ве Принадлежащій токарю.